від редактора

Великі здібності
Вже декілька сотень років ведуться розмови, переповідаються історії про "шосте відчуття" тварин, яке дозволяє їм заздалегідь відчувати появу ураганів, землетрусів, цунамі та вулканічних вибухів. Після цунамі 26 грудня 2004 року один датчанин, який відпочивав на півночі Фхукету, написав: "Собаки розумніші за всіх нас… Вони почали тікати до вищих гір набагато раніше ніж ми взагалі зрозуміли, що буде далі". У Кхао Лаку, за 50 миль на північ від Фхукету, на західному березі Таїланду, десятки слонів, які "обслуговували" туристів, ще за багато годин раніше від початку цунамі почали голосно кричати. А за годину до того, коли хвиля цунамі накрила курорт, вони почали кричати ще голосніше. Як тільки хвиля покотилася, вони пішли на вищі місця, деякі з них навіть зірвали кайдани. Птахи фламенго, які у цей час розмножуються у Калімерському заповіднику, що на південному узбережжі Індії, цьоріч заздалегідь вибрали собі інші місця. Працівники багатостраждального національного парку "Яла" у Шрі-Ланці з подивом відмітили що сотні слонів, леопардів, тигрів, диких кабанів, оленів, водяних буйволів, мавп та інших тварин кудись зникли, цим самим рятуючи себе. Група із захисту тварин "Fauna & Flora International" повідомила, що крім великих черепах, які були знайдені мертвими на узбережжі Індонезії, вплив цунамі на дику природу був мінімальним. Ці розповіді знову підводять нас до висновку: тваринний світ знає про природні катаклізми щось таке, що не відоме людині. Чи можемо ми перейняти від них цей досвід, пам'ятаючи, що навіть сейсмологи зі своїм сучасним обладнанням не можуть передбачати цунамі? Взагалі вчені кажуть, що інструменти, створені людьми, ще не можуть повторити сенсорні здібності тварин.

Велике відчуття
Супер або гіпервідчуття тварин звуку, температури, дотику, вібрації, електростатичні та хімічні реакції та магнітні поля надають їм велику перевагу… Тому вони можуть наперед відчути виникнення стихийних лих. А ось люди таких здібностей не мають. Протягом мільйонів років еволюції у тварин розвивалися ці відчуття. У той же час люди, навіть маючи супертехнології, різну зброю та інформаційні системи, цього не змогли досягнути. Тому не випадково тварини виживають у складних умовах. Дослідження показують, що багато видів риб мають відчуття до вібрації низьких частот. Вони навіть можуть відчути двобальний рівень землетрусу, чого не можуть відчути люди, які проживають на 10-му поверсі будинку. Або таке: коли утворюється потужна сейсмічна вібрація від літака чи вантажівки, слони часто ставять свої хоботи на землю -- вони ніби хочуть відчути щось більше. Слон (а його мозок є найбільшим серед усіх тварин) може відчувати, з якого напрямку виходить загроза, якої сили вона та як захищатися від неї.

Великі можливості
Багато видів тварин та птахів можуть вловлювати інфразвуки, у межах частот від 1 до 3 герц (порівняйте це з людською здібністю чути мінімум від 100 до 200 герц). Це те відчуття слуху, що людина навіть не вважає за звук. На думку Десмонда Моріса, фахівця з питань поведінки тварин та автора книги "Гола мавпа", коти та собаки здатні чути раптові електромагнетичні зміни, подібно до тих, які передують землетрусам. Тому наближається гроза, багато собак тремтять і бояться.
Але питання полягає в іншому: чому вони, а не люди можуть це відчувати? Тому що ми фізіологічно обмежені? Мабуть, ні. Швидше за все, тому що ми хочемо підкоряти та контролювати природу, а не жити в гармонії з нею.

Великі заходи
Тим часом світ допомагає потерпілим від цунамі. На цю тему проводяться прес-конференції, скрізь говорять про об'єднання зусиль у боротьбі із наслідками стихійного лиха. До Таїланду надходять листи співчуття, в інтересах потерпілих організовують благодійні заходи та інше. Усе це добре. Це, зрештою, те, що ми уміємо робити. Але ж визнаймо і таке: багато країн постраждалого регіону втрачають кошти платників податків на військові потреби. А ось на попередження таких стихийних лих або на соціальний захист направляються мізерні суми. Звідси запитання: хто кого захищав і від чого? А поки що світ думає над розробкою ще однієї міжнародної ініціативи у рамках дослідження цих явищ та міркує над глобальною системою попередження катклізмів. Цим наше велике бачення і закінчиться. Питання не в тому, чи почнемо ми діяти, а в тому -- чи почнемо ми відчувати? 

Цунамі минулого

6100 р. до Р.Х. і раніше
Зсуви Сторегга в Атлантичному океані були найбільшими підводними рухами шарів землі протягом десятків тисяч років.
1650 р. до Р.Х. - Санторіні
Приблизно між 1650 і 1600 роками до Р.Х. (точна дата досі невідома) на вулканічному острові Санторіні в Греції трапилося виверження, що призвело до появи цунамі висотою 100-150 метрів. Хвиля змила північне побережжя Криту (що знаходиться в 70 км від Санторіні). Науковці вважають, що саме цунамі є найімовірнішим джерелом притчі Платона про Атлантиду; деякі також вважають, що завдяки цьому стихійному лиху виникли розповіді про Всесвітній потоп, які потім були включені в іудейські, християнські та ісламські тексти. 
20 січня 1607 року
Біля Брістольської затоки у Великобританії потонули тисячі людей, були змиті з лиця землі будівлі та села, затоплені ферми, загинула худоба. У зв'язку з цією подією у світ вийшла праця під назвою: "Боже попередження англійському народові великими водами потопу". 
1755 р. - Лісабон, столиця Португалії
Десятки тисяч португальців, які вижили під час землетрусу 1975 року у Лісабоні, загинули від цунамі, яке трапилося через декілька хвилин. Багато городян побігли до портової зони, вважаючи, що там безпечно, бо немає пожару та не падають будівлі від підземних поштовхів. Вода з території порту почала зникати. Люди побачили вантажі, які були колись втрачені, та залишки затонулих кораблів, про які давно забули. Потім величезна стіна води впала на порт. У результаті землетрусу, цунамі та пожару загинуло більше третини населення Лісабону (перед катастрофою тут мешкало 275 тисяч). Були втрачені записи Васко да Гами та Христофора Колумба, зруйновані будівлі (у тому числі й ті, що були побудовані в португальському архітектурному стилі часів короля Мануеля Щасливого). Катастрофа у Лісабоні була тяжким випробуванням для правителів португальської імперії. Європейці у 18 столітті намагалися зрозуміти цю катастрофу, опираючись як на релігію, так і на раціональне мислення. Філософи епохи Просвітництва, найбільш помітним з яких є Вольтер, писали про цю подію. Філософська концепція грандіозного, описана Кантом у "Спостереженнях про почуття красивого і грандіозного", є, деякою мірою, результатом намагання зрозуміти жахливість землетрусу та цунамі в Лісабоні. 
Велика кількість тварин відчула небезпеку і перед прибуттям води направилася до підвищених місцевостей. Землетрус у Лісабоні є першим випадком, офіційно зафіксованим у Європі як феномен. Таку ж поведінку тварин було зафіксовано у Шрі-Ланці в 2004 році, коли почався землетрус в Індійському океані. Деякі вчені роблять припущення, що тварини здатні відчувати дозвукові хвилі Релея, які виникають внаслідок землетрусу, за декілька хвилин чи годин перед тим, як цунамі добираються до берега. 
1883 р. - виверження Кракатау
У 1883 році вулкан Кракатау в Індонезії прокинувся і з жахливою силою почав викидати магму; під нею в результаті опинилися велика частина навколишньої місцевості, а також морське дно. Виверження вулкану стало причиною появи багатьох хвиль цунамі, деякі були заввишки 40 метрів над рівнем моря. Їх появу було зафіксовано в Індійському і Тихому океанах, біля західного побережжя Америки, на півдні від Америки і навіть в Ла-Манші. В районі островів Ява і Суматра цунамі докотилися суші і вразили місцевості, які знаходилися за декілька миль від берега; загинуло дуже багато людей. Більше того, певну територію тут відмовилися заселяти люди; зараз цей район вкритий джунглями і є заповідником Уджунгкулону.
1896 р. - Японія
Одне з найжахливіших в історії цунамі зруйнувало цілі села в Санріку (Японія). Хвиля висотою в декілька поверхів (приблизно 20 метрів) стала причиною загибелі близько 26 тисяч людей. 
1946 р. - Гаваї 
Землетрус на Алеутських островах викликав цунамі, яке досягло Гаваїв. В результаті загинуло 159 осіб (з них на Алясці загинуло тільки п'ятеро). 
1958 р. - Аляска
Цунамі, що діяло тільки в цій місцевості, було найвищим цунамі з усіх, що знало людство -- 500 метрів над рівнем моря (хоча лютувало воно тільки в затоці, у якій виникло). Тоді загинуло двоє рибалок. 
1960 р. - цунамі в Чилі
Великий чилійський землетрус потужністю 9,5 балів -- найпотужніший з усіх відомих землетрусів, він трапився неподалік від південного побережжя центрального Чилі й став причиною одного з найбільш руйнівних цунамі 20 століття. Цунамі пройшло по всьому Тихому океану, хвилі досягали 25 метрів заввишки. Коли минуло майже 22 години після землетрусу і цунамі впало на Онагаву, Китай, пристрій для вимірювання висоти приливу зафіксував висоту хвиль - 10 футів вище, ніж при високому приливі. За різними оцінками, тоді загинуло 2290 людей. 
1964 р. - цунамі великої п'ятниці 
Після землетрусу потужністю 9,2 бала, який стався у велику п'ятницю, цунамі докотилися Аляски, Британської Колумбії, Каліфорнії, а також до міст, розташованих на північно-західному узбережжі Тихого океану. Загинуло 122 особи. Хвилі досягали 11 метрів заввишки. Також загинуло 11 чоловік в такій далечині, як Новий Орлеан, Каліфорнія.
1976 р. -- Філіппіни
16-го серпня (приблизно о 24.00) в результаті цунамі загинуло 5 тисяч осіб в затоці Моро (місто Котабато), Філіппіни. 
1983 р. -- Японія 
Цунамі, викликане землетрусом, вбило 104 людини в західній частині Китаю. 
17 липня 1998 р. -- Папуа-Нова Гвінея
В Папуа-Новій Гвінеї жертвами цунамі стали приблизно 2200 осіб. Через декілька хвилин після землетрусу (7,1 бала), епіцентр якого знаходився за 15 миль від берега, з'явилося цунамі 12 метрів заввишки. Хоча землетрус був недостатньо потужний, щоб викликати цунамі, вважається, що в результаті стався зсув землі під водою, який, своєю чергою, "розбудив" цунамі. Села Ароп і Варапу були знищені. 
2004 р. - цунамі в Індійському океані
Землетрус 2004 року потужністю 9 балів в Індійському океані викликав смертоносне цунамі 26 грудня 2004 року, яке стало причиною смерті 160 тисяч людей (і воно є найбільш смертоносним цунамі за всю історію людства). Люди гинули як в безпосередній близькості від епіцентру землетрусу в Індонезії, Таїланді й на північно-західному узбережжі Малайзії, так і за тисячі кілометрів від епіцентру - в Республіці Бангладеш, в Індії, Шрі-Ланці, на Мальдівських островах, і навіть в Сомалі й Кенії, що розташовані у Східній Африці (а це дуже далеко від епіцентру). На відміну від Тихого океану, Індійський "не пронизують" хвилі оповіщення про стихійні лиха. Це пояснюється тим, що, починаючи з 1883 року, цунамі в цьому регіоні не спостерігалися. 

Загроза цунамі у майбутньому
У 2001 році вчені прогнозували виверження вулкана Кумбре Вейа, що розташований на острові Ла Палма (один із Канарських островів), яке призведе до великого підводного зсуву землі. Пізніше було доведено, що подія буде не такою грандіозною, як говорили спочатку. Очікується, що наступне виверження вулкана трапиться в середині 21-го століття, але необов'язково відразу після цього буде зсув землі. В найгіршому випадку західна частина острова (що важить, можливо, 500 мільярдів тон) зісковзне в океан, і це матиме катастрофічні результати. Такий зсув землі викличе 100 метрове цунамі, яке знищить східне побережжя Північної Африки, а також 10-25 метрові хвилі, які досягнуть східного побережжя Північної Америки приблизно через 7-8 годин після зсуву, стануть причиною тисяч смертей в Майамі, приміській зоні Нью-Йорка, у певних частинах Бостону та всіх інших містах, розташованих у цій прибережній зоні. 

ЩОБ ДОПОМОГА НЕ ОПИНИЛАСЯ У СМІТНИКУ 
Будь ласка, не жертвуйте медичні халати 
і спідню білизну!

Коли ви захочете погратися у доброго самарянина, зробіть це бодай так, щоб постраждалі від катастрофи додатково не потерпіли від вашої допомоги. Не жертвуйте, наприклад, медичні халати, прозору білизну і стару спідню білизну. Такий одяг повинен бути придатним для використання. 
Вищесказане, мабуть, дивує, але саме цими порадами група "Табанг Мінданав", після того, як сама допомагала постраждалим на зруйнованому штормом острові Лусон, вирішила поділитися з іншими групами з ліквідації наслідків стихійних лих. 
Місіс Мілет Мендоза з "Табангу" сказала, що була шокована, коли побачила, що речі, які жертвують громадяни, були непридатними для подальшого носіння. 
Місіс Мендоза визнала, що філіппінці щедро жертвують старий одяг для постраждалих від стихійних лих, але необхідно перевіряти його якість. Також вона додала, що не варто давати медичні халати, а також прозорий чудернацький одяг, який, безумовно, не захистить від холоду та дощів. 
"Жертвуйте тільки одяг і власні речі, які, на вашу думку, пристойно носити''. Місіс Мендоза звернула особливу увагу на ці пункти у навчальній брошурі, яку вона планує надіслати подібним організаціям. 

- Інф. "Філіпін Дейлі Інквайарер" 

ПРОБЛЕМИ БРАТСЬКИХ МОГИЛ

Увесь світ облетіла звістка про лихо у Південній Азії. Жертвами цунамі стали десятки тисяч людей. Виникла проблема їх поховання. На місці трагедії працює чимало добровольців з різних країн. Але їм треба поважати традиції суспільства, у якому жили померлі. У новому посібнику "Що робити із жертвами катастрофи", який був виданий американським відділом Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я ООН, панамериканською організацією охорони здоров'я (ПООЗ), зазначається: у тому разі, коли смерть викликана винятково катастрофою, ризик поширення якоїсь інфекції є невеликим. "На жаль, і досі тіла скидають до братських могил, або масово спалюють; такі дії пояснюються високим ризиком поширення якоїсь епідемії, - говорить директор ПООЗ Мірта Розес у вступному слові до посібника. - І все це робиться без ідентифікації особи загиблого..." У книзі також вказується, що тіла не слід ховати у братських могилах, масово спалювати, якщо це суперечить місцевим культурним і релігійним нормам. Треба робити такі поховання, щоб у майбутньому можна було викопати останки із землі, ідентифікувати їх, а потім забезпечити остаточне поховання, можливо, в іншому місці, або ж доставити до крематорію. Це є одним із основних прав людини і поширюється на членів родини загиблого, кажуть в ПООЗ. Втім, дехто стверджує, що необхідно швидко проводити масові поховання. Це неправильно. Подібні міркування беруть свої витоки з давніх часів, коли лютували різні епідемії. Однією з них була "чорна смерть", яка у 14 столітті забрала третину 75-ти мільйонного населення Європи, пише Карл Вестерн, працівник Національного інституту охорони здоров'я США. 

Які вони, цунамі?
Цунамі відрізняються від звичайних прибоїв. Вони рухаються на великій швидкості між морями, втрачаючи незначну кількість енергії, і завдають шкоди за тисячі кілометрів від місця свого виникнення. Тому може пройти декілька годин від моменту "народження" цунамі до появи їх поблизу якогось берега; цунамі прибувають до берегів через велику кількість часу після того, як туди прибувають сейсмічні хвилі, викликані явищем, яке і випустило на волю цунамі. У Тихому океані, глибина якого є приблизно 4000 метрів, цунамі, наприклад, котяться зі швидкістю приблизно 200 м/с (720 км/г чи 442 милі/г). Рухаючись на великі відстані, вони втрачають дуже мало енергії. При глибині 40 метрів швидкість цунамі - 20 м/с; хвиля є більш повільною, ніж в океані, але перегнати її все ж таки важко. 
У відкритому морі цунамі рухаються з дуже довгими стадіями (проходить багато часу, поки на місце, де пропливла перша хвиля, прибуде гребінь другої) - від декількох хвилин до годин. Ці хвилі - дуже довгі, іноді вони досягають сотень кілометрів завдовжки. Висота цунамі у відкритому морі, як правило, менше, ніж один метр, і тому людям, що подорожують на кораблях, практично неможливо їх помітити. 
У той час, коли цунамі наближаються до землі, море міліє, і вони рухаються вже не так швидко, і тому хвилі нагромаджуються одна на одну: вони стають більш високими, а відстані між гребнями - меншими. Людина у відкритому морі може і не помітити цунамі, але коли ці хвилі наближаються до берега і одна до одної, їх висота становить понад 30 метрів. 
Хвиля цунамі стає хвилею мілководдя тоді, коли співвідношення між глибиною води і довжиною хвилі стає дуже малим. Так як довжина хвиль цунамі є великою (сотні кілометрів), і вони рухаються у напрямку від місця свого виникнення, то берегам, які знаходяться поблизу місця, яке було вражено землетрусом чи чимось ще, майже нічого не загрожує. Однак цунамі можуть рухатися і навколо великих ділянок землі (прикладом може бути цунамі, яке виникло в Індійському океані, тоді хвилі досягли південної частини Шрі-Ланки та Індії). Хвилі не завжди симетричні. Хвиля, що рухається в одному напрямку, може бути більш потужною ніж та, що йде в іншому напрямку; це залежить від причини виникнення цунамі й характеру місцевості. 

Ознаки наближення цунамі
Коли переднім фронтом хвилі є її підошва, то, перед тим як вона прибуде до берега, вода з берега зникатиме. Якщо він не дуже похилий, то вода зникатиме на 800 метрів від нього, а то й більше. Люди, які не знають про цю небезпеку, можуть залишитися через свою цікавість, або ж вони захочуть позбирати рибу з сухого морського дна. Коли переднім фронтом цунамі є гребінь першої хвилі, низинні береги затоплюються нею перед тим, як інші хвилі досягають цих берегів. Бути обізнаним про цунамі - необхідність; обізнана людина зрозуміє, що коли після першої хвилі рівень води зменшується, небезпека ще не минула.