Доля «Хелон»

Серед усіх живих істот у світі черепахи живуть найдовше. Але більшість з них не досягають зрілості і стають жертвами наших споживацьких примх та бажань. Коли туристи зі Східної чи Західної Європи перебувають у регіонах, де є багато черепах, все, чого їм хочеться — це панцирів та черепашачого м'яса. Замислимося, скільки зла причинили люди цим невинним істотам. 

Черепахи у кризі 
Упродовж століть в Азії існують старі китайські торгівельні маршрути, які сприяють поширенню континентальної фауни... 
Наша ринкова економіка та її елемент — торгівля, сьогодні є найбільш серйозною загрозою черепахам. Одним з найбільших споживачів черепах у світі вважається Китай. На жаль, правдивих даних щодо торгівлі, розповсюдження, загальної популяції та історії життя черепах не можна знайти. Це серйозно перешкоджає заходам щодо їхнього збереження. Інформаційні огляди, що вийшли друком, — цінні доповнення до наших загальних знань про торгівлю черепахами. 
Ось результати огляду ринків, проведені організацією з питань захисту черепах «Трест Черепахи» в березні 2002 року: Чиншичиао ринок — 6 стендів, що продають 11 різновидів черепах (740 шт.). Більшість (95%) були Trachemys elegans, з них — 91% щойно вилуплені пташенята. Решта 5% — інші рідкісні види черепах. Хуаниао ринок — 10 стендів, що продають 7 різновидів черепах (529 шт.). Більшість (98%) були Trachemys elegans, а також щойно вилуплені пташенята (тільки 3% були дорослими). Решта 2% включають рідкісні види. 
Дилери торгують незаконно саме тими видами черепах, які занесені конвенцією САЙТС до списку різновидів, що особливо охороняються. Торгівля часто відбувається за закритими дверима. Тому неможливо усе побачити і довідатися про все. Крім того, більшість дилерів знають, торгівля якими різновидами є законною, а якими — ні. Часто дилери тримають черепах за межами ринку. Тому неможливо побачити реальний обсяг торгівлі. До того ж умови збереження черепах жахливі. Дилери пояснюють, що ціна черепахи однакова, для них все одно, мертва вона чи жива, тому що продається або панцир, або м'ясо. 
Нині торгівля черепахами набула диких масштабів, ставши масовою. Тільки в 1996 році в Гонконзі 3,5 мільйона кілограмів черепах були імпортовані і спожиті. У 1993 році приблизно 200 — 300 тисяч черепах експортувалися з ринку Каомонг міста Хошіміна (В'єтнам). 
Черепах ловлять шпагою, заманюючи у пастку, виривають із болота під час відливів або при відкладанні яєць. 
Ситуація в Таїланді не краща. У 1890 році 2 600 «Batagur baska» і «Kachuga trіvіttata» були знайдені у дельті річки Ayeyarwady. До 1899 року їхня популяція скоротилася до 820, а у 1982-му їх залишилися ще менше. Останній раз, 1997 року, у рамках проекту Програми Розвитку ООН не було знайдено жодної черепахи. 
Із 26 різновидів неморських черепах в Індії, 19 можна знайти в Північно-Східній Індії. Однак безліч антропогенних факторів тепер негативно впливають на цю цікаву групу рептилій, це — вирубування лісів, зростання рівня урбанізації і сільськогосподарських робіт, полювання, заманювання в пастки, споживацьке вторгнення заради легких грошей, використання черепах у традиційній і нетрадиційній медицині та різних віруваннях. Хоч браконьєрство залишається проблемою, черепахи у цьому регіоні історично одержали релігійний захист у багатьох храмах. Наприклад, черепахи, захищені храмом «Kamakhya» у Guwahatі, штату Ассам і «Aspіdaretes gangetіcus» храмом «Trіpureshwarі» в Удайпурі, штату Трипура. Пізніше храм Шиви в Tіnsukіa, штат Ассам увів черепах у ранг святості. Такий спосіб збереження черепах у селищах, резервуарах храмів та публічних садах може стати їхнім захистом. 

Орден Черепахи 
Ідея створення цього Ордену виникла під впливом Ордену Дельфіна, який був заснований Карлом Саганом, Філіпом Моррісоном, Френцісом Дрейком, Джоном Ліллі та іншими науковцями у 1961 році. Цих вчених об'єднувала звичайна наукова фантазія і пошук позаземного розуму. Дельфін був їхнім символом розуму, який відрізнявся від людського. Для Ордена Черепахи черепаха є символом виняткового терпіння у пошуках речей, що не визнаються «істеблішментською» наукою. Орден Черепахи представляє групу науковців та інженерів, які мріють про реальність холодного синтезу вільних засобів передачі енергетики та трансмутації і хочуть досліджувати ці серйозні проблеми. Вдумлива черепаха, що робить надзвичайно повільні кроки, але вона вперта і цілеспрямована — символізує дух вічного пошуку істини людства. 

Як збагачується «людська», ринкова економіка 
Конвенції САЙТС строго забороняють транспортування черепах. Жодна черепаха не може бути з юридичної точки зору імпортована до іншої країни з продовольчою метою або для відтворення, навіть для цілей збереження цих істот. Тому і процвітає чорний ринок. Подібна ситуація спостерігається у М’янмі та Мадагаскарі. У готелях, на ринках, автозаправних станціях — усюди, де зупиняються мандрівники і туристи — їм пропонують черепах навіть за 50 центів. 
Єгипетська черепаха «Testudo kleіnmannі» перебуває у великій небезпеці знищення у середземноморському регіоні, і ринок Сайда Айша в Каїрі — є центром контрабанди. Звідси черепахи, незаконно привезені з Лівії, пропонуються через зоомагазини іноземним покупцям. Умови на ринку Сайда Айша дуже погані — черепахи знаходяться на глибині 5 метрів, при цьому упереміжку мертві, вмираючі, живі. 
Огляд Каліфорнійського ринку, проведений «Трестом черепахи», показав, що усі без винятку черепахи були зловлені браконьєрами. Отож варто замислитися над світовими масштабами торговельних операцій з черепахами. 
Крім того, з'явилися і нові небезпеки для черепах. Це — будівництво дамб, гірська промисловість. Дамби змінюють висоту води, зменшуючи територію існування черепах. Піщані береги рік, що служать традиційним місцем відкладання яєць, розкопуються через потребу піску для будівництва таких же дамб. Черепах складають до дерев'яних кошиків, позначених етикетками «дарунки моря». Порушуючи інструкції Міжнародної асоціації повітряного транспорту (ІATA), ведеться жвава торгівля черепахами і при цьому ігноруються приписи інструкції з обох сторін азіатських кордонів і прикордонниками, і митними службами, і персоналом азіатських авіаліній — експортуючою або імпортуючою стороною.
Грубе порушення усіх міжнародних законів щодо захисту і збереження черепах, включаючи конвенцію САЙТС, допускається на ринках Гонконгу, Гуанчжоу, Шенженя. Невідповідності і політичні нюанси самої конвенції САЙТС, сприяє браконьєрству — триває полювання на багато місцевих різновидів черепах. В Азії їх можна їсти, забивати, продавати, знищувати їхнє середовище, але немає юридичного права їх експортувати, а також імпортувати черепах навіть для збереження. Досить згадати, як у 1863 і в 1864 роках через великий попит на м'ясо у місцевих народів не можна було знайти бірманську черепаху. Мабуть, міжнародне співтовариство і прихильники конвенції САЙТС зрозуміють, що місцеві різновиди черепах не можуть бути «прив'язані» до однієї країни, до того ж, якщо в межах її кордонів немає захисту та не вживаються заходи для їхнього збереження. 
Незважаючи на такі невтішні реалії, було виявлено кілька нових різновидів черепах. Єдиний вихід — аби ринкова економіка стала «людянішою», щоб стимулювати порятунок довгожителів нашої планети. Можливо, в такий спосіб можна було б «виграти» час для швидко зникаючих черепах, щоб вони нарешті досягли свого повноліття. І допоки наш ринок буде «диким», міжнародні декларації залишатимуться тільки на папері. 

«Хелоні» у Східній Європі і колишньому Радянському Союзі
Є сім головних різновидів черепах: Центральна азіатська черепаха, «Agrіonemys horsfіeldіі», інші включають середземноморську черепаху Шпори «Testudo graeca», китайську Софтшелла «Pelodіscus sіnensіs», європейську черепаху Водойми «Emys orbіcularіs» і каспійську черепаху, «Mauremys caspіca», так само як черепаху Моря «Caretta caretta», і «Leatherback, Dermochelys corіacea».
Єдиним видом черепах фауни Криму й України є болотна черепаха «Emys orbіcularіs L». У Криму зустрічається рідко. Живе в ставках, ріках, каналах. Добре плаває і пірнає. Довжина верхнього панцира дорослої черепахи досягає 20 см. Їжу знаходить як у воді, так і на суші. У воді харчується комахами, ракоподібними, молюсками, пуголовками, жабами, рідше — гнилою рибою. На суші — комахами, мокрицями тощо.

Настав час закінчувати банкет на черепахах
Двадцять років тому жодне типове весілля на Сейшельських островах не обходилося без ритуального різання морської черепахи. Щонеділі сейшельські сім'ї збиралися разом, щоб насолоджуватися рагу з черепашого м'яса та баклажанів а також супом з голови черепахи. 
Туристи надовго затримувалися біля сувенірних кіосків, торгуючись і купуючи гребені, картинні рамки та коштовності з панцира черепахи. Зараз порядки змінилися. Екзотичні страви з черепахи і вироби кустарного промислу залишилися у минулому. Уряд заборонив полювати на ці рідкісні морські рептилії, які перебувають під загрозою знищення. Морське узбережжя охороняється, введено суворі штрафи за браконьєрство. 
Але тіньовий ринок все ще процвітає, адже багато хто з 80-тисячного населення Сейшелів готовий дорого платити за смачне м'ясо черепахи, яке є місцевим делікатесом. 
Сейшельські острови славляться в усьому світі великими поселеннями морських черепах. Чотири (Бісса-Eretmochelys-, Зелена, Leatherback и Логгерхед) з восьми існуючих у світі різновидів знайдені тільки в цьому регіоні. Ці острови — єдине місце у світі, куди черепахи прибувають навіть удень, щоб відкласти яйця. На островах є також багато зелених черепах, які гніздяться на атолі корала Альдабра. 
На початку 18 сторіччя м'ясо цих доісторичних тварин використовувалося сейшельцями для приготування різних страв, воно було делікатесом на святах — весіллях, ювілеях тощо. Ремісники виробляли коштовності, рамки для картин і гребені з панцира черепахи, щоб продати туристам, або експортувати до азіатських країн, наприклад в Японію. 
Із катастрофічним зменшенням популяції черепах Сейшельські острови у 1977 році приєдналися до Конвенції ООН з міжнародної торгівлі видами, що знаходяться в небезпеці (CITES). У 1994 уряд наклав сувору заборону на полювання і затвердив високі штрафи за торгівлю виробами з черепахи. За допомогою фінансування Світового банку, ремісникам була надана можливість оволодіти іншими ремеслами і створені нові робочі місця. Відтоді населення також прониклося розумінням екологічних проблем. 
Проте попит на солоне м'ясо, відоме як «kіtouz» усе ще існує серед старших поколінь, що не бажають відмовлятися від старих звичок та традицій. 
Гурманські забаганки сейшельців усе ще спокушають їх платити по 40 доларів США за кілограм м'яса черепахи. 
Маючи великі прибутки, добре обладнані браконьєрські судна, оснащені сучасним технічним устаткуванням і гарпунами, губителі природи таємно обшукують прилеглі території в пошуках черепах, кожна з яких може важити до 200 кг. Часто на віддалених берегах вони очікують на самок черепах, які підпливають до берега, щоб відкласти яйця. 

З'їдений доказ

Уряд докладає серйозних зусиль для припинення полювання на черепах, організовуючи цілодобовий екстрений зв'язок із громадськістю, щоб люди змогли надавати інформацію про випадки браконьєрства, а також витрачає чимало коштів на організацію різних кампаній з тим, щоб привернути увагу громадськості. 
Брак ресурсів, узбережжя без охорони і добре оснащені браконьєрські судна та організовані злочинні групи перешкоджають урядовим зусиллям. 
Навіть після затримання конкретних людей і порушення справ судовий процес може тягтися роками, і тоді вже неможливо представити речові докази — м'ясо черепахи конфісковано. Говорять, що м'ясо вже з'їдено, іноді його з'їдають самі поліцейські. 
Рішенням суду в березні 2004 року оштрафовано п'ятеро браконьєрів (кожен на 7 000 доларів) за полювання на черепах. Це значно додало оптимізму захисникам цих рідкісних рептилій. 
Урядові посадові особи і захисники природних ресурсів сподіваються, що це стане сигналом і попередженням для браконьєрів. 

(Агентство Рейтер)

«Договірні сторони при вжитті заходів відповідно до цієї Угоди для запобігання, скорочення і контролю за забрудненням морського навколишнього середовища Чорного моря повинні приділяти особливу увагу догляду за морським життям, особливо за зміною середовища живих організмів, створюючи перешкоди для вилову риби, дотримуючись рекомендацій компетентних міжнародних організацій». 

(Стаття XІІІ, Захист морських живих ресурсів, 

Угода щодо захисту Чорного моря проти забруднення, 

підписана 21 квітня 1992, набрала чинності 1994 року).