Untitled

ПОСЕРЕД ДОСТАТКУ…

Економіст Амартья Сен зробив значний внесок в економічну теорію і філософію, але найбільш значимим є його спостереження, згідно з яким голод трапляється навіть тоді, коли навколо є достатньо харчів. Склади можуть бути заповнені їжею, а люди, що живуть поряд, все ж таки вмиратимуть від голоду. У світовому масштабі процвітаючі країни мають такі великі запаси зерна та продуктів, що не в змозі повністю ними розпоряджатися, в той час, як в інших країнах півмільярда людей постійно страждають від недоїдання.
Люди голодують не тому, що немає їжі, а тому, що вони не мають можливості придбати її. Коли в наступний раз ви побачите по телевізору як люди страждають від голоду, уявіть собі: якщо кожен з них випадково отримав по мільйону доларів! У цьому випадку знімальна група просто не змогла би прорватися скрізь натовп наполегливих бізнесменів, які намагалися б продати їжу, одяг, житло, ліки людям, які щойно отримали великі гроші. Звісно, така кількість грошей ніколи не буде доступною. Адже бюджети організацій, що надають допомогу, значно менші. А та що б не було причиною голоду, для того, щоб уникнути такого лиха, потрібна, як правило, велика кількість продуктів у системі державного розподілу. Допомога від різних організацій є тимчасовою і недостатньою.
Голод не є причиною природних і соціальних потрясінь. Він свідчить про побудову суспільства і ті норми, які у ньому встановлені.
Арифметика голоду виходить за межі простих підрахунків. Недостатньо лише розглядати інформацію про кількість вироблених продуктів харчування та скільки їх спожито. Як вважає Сен: "статистичними даними користуються занадто часто..., що викликано невідповідністю між кількістю населення і кількістю їжі. Разом з цим, приділяють менше уваги центральній ролі розповсюдження та обміну "грошей на їжу", і концентруються лише на рахуванні бушелів пшениці і кількості ротів, а потім довго ділять останнє на перше. Хоча ділення як арифметична дія виконується легко і швидко, справжня економіка поділу їжі між людьми обумовлюється усіма нормами обміну "гроші на їжу" та специфікою розповсюдження, які ґрунтуються на законах. І саме це повинно бути центром уваги в реалістичних спробах подолання голоду.

М. Гош

ГОЛОД ВІДБУВАЄТЬСЯ

ЛИШЕ ТОДІ ...	ЗАВЖДИ, КОЛИ...
...коли тільки незначна частина населення світу не знає ані голоду, ані страху.	...життями більшості населення світу управляють голод та страх.
...коли обрані можуть дозволити собі купувати потрібні речі і обирати власний спосіб життя.	...у більшості людей немає достатньої купівельної спроможності і прав.
Ви робитимете покупки у “крамницях, що сприяють справедливій торгівлі” чи в тих, які спеціалізується на продажу товарів країн третього світу? Користь від такого “сприяння” рівносильна щедрості, що проявляється при численних пожертвах для бідних та голодних.	Чи не хочете, щоб купувалися продукти вашого виробництва і завдяки цьому становище ваших робітників покращилося? Тоді дозвольте їм мати більше грошей, щоб вони могли обирати товари і купувати їх, і не залежати від вашої допомоги. До того ж, нехай ваші з ними відносини будуть засновані на рівності.
...коли плюралізм, численність товарів та демократія існують лише для обраних.	...демократія і вільна преса існують не для широкого загалу.
Робити пожертви – це дуже шляхетно. Зверніться через вільну пресу до уряду та меценатів вашої країни з вимогою розробляти ефективні проекти щодо надання допомоги і надавати таку допомогу, яка б дійшла до конкретних людей країни-одержувача.	Безповоротна державна допомога, що надається правильно і вчасно, сприятиме демократизації. Населення матиме право на володіння правдивою інформацією і користуватиметься свободою слова.